Відповідно до Указу Президента, починаючи з 2006 року, цього грудневого дня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а подекуди і власного життя, зумів зупинити ядерного монстра. Обрана вона була не випадково, адже саме цього дня, 35 років тому, відбулася здача в експлуатацію об’єкта «Укриття» – саркофагу, котрий забезпечує зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином, цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незагоюваною раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Жителі нашого району теж були серед тих, хто першими долучилися до ліквідації аварії. На жаль, не всі вийшли з того пекла живими, багатьох не стало згодом.
Сьогодні, схилити голови перед подвигом учасників ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та покласти квіти до пам’ятного знаку на Алеї Слави у м.Скадовськ прийшли учасники тих буремних подій, представники влади району. Присутні поклали квіти до пам’ятника та вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.
Голова Скадовської районної ради Віталій Олександрович Соловйов, висловивши велику пошану ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, вручив Почесну грамоту Скадовської районної ради Мусулевському Миколі Федотовичу, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за мужність, самовідданість, патріотизм і високий професіоналізм, проявлені при виконанні громадянського обов’язку, та з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов’язок перед рідною землею і перед рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та світу. Їхній подвиг є яскравим свідченням того, що лише ми самі, спроможні відвести біду від нашого дому, від кожного мешканця нашої землі і наших нащадків. Низький уклін пам’яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це й підтримувати тих, до кого у сім’ю прийшла чорнобильська біда!
